Докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи

Постанова КГС ВС від 28.02.2024 № 910/12005/22, Суддя-доповідач: Кібенко О.Р., https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/117911882

📗Докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи

86. Скаржник, в обґрунтування вказаної підстави касаційного оскарження, зазначив, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання скаржника про долучення до матеріалів справи заяв свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в яких останні свідчили про: підробку протоколу загальних зборів від 11.09.2021 №1; відсутність кворуму цих зборів; заміну підписаного реєстраційного документу іншим, який після проведення зборів був підписаний протягом двох місяців; щодо необрання головою кооперативу ОСОБА_2 та інших органів управління Кооперативом. Стверджує, що суди не врахували наявність обставин непереборної сили, якими позивач пояснював поважність причин для продовження строку для подання доказів, встановленого ухвалою від 21.11.2021 про відкриття провадження у справі. Такими обставинами є воєнний стан в Україні, введений Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022, постійні обстріли міста Києва, відсутність електроенергії та непрацюючі нотаріальні контори. Позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій також не врахували рекомендації Ради суддів України у рішенні від 05.08.2022 №23.

87. ОСОБА_1 також вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалою від 18.07.2023 необґрунтовано відхилив клопотання про долучення до матеріалів справи кольорової копії та розшитої копії протоколу від 11.09.2021 №1, яким оформлені рішення загальних зборів членів Кооперативу, як додаткових доказів для їх порівняння під час дослідження обставин на стадії апеляційного провадження; та (2) знімок екрана (скриншот) відеозапису (час 2:31). Також суд апеляційної інстанції безпідставно не долучив до матеріалів справи звукозаписи судових засідань, проведених судом першої інстанції, як додаткових доказів порушення ним норм матеріального та процесуального права.

88. Верховний Суд відхиляє наведені доводи скаржника з огляду на таке.

89. 20.01.2023 позивач подав до суду першої інстанції клопотання, яким просив, зокрема долучити до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_3 .

90. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні клопотання позивача про долучення заяви свідка ОСОБА_3 до матеріалів справи у зв`язку з порушенням процесуального строку, встановленого для подання доказу, адже з огляду на приписи ч.2 ст.80, ч.4 ст.88 ГПК такий доказ мав бути поданий до суду разом із позовною заявою.

91. Суд апеляційної інстанції врахував, що позивач у позовній заяві не повідомив суд про намір подати заяви свідків із наведенням причин, з яких такі докази не можуть бути подані у встановлений законом строк, та не надав доказів, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 всіх залежних від нього дій, спрямованих на отримання таких доказів.

92. Вирішуючи питання щодо клопотання позивача про долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_4 , поданої 10.04.2023, суди попередніх інстанцій виходили з такого.

93. Суд першої інстанції в судовому засіданні 20.02.2023 постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

94. У судовому засіданні 17.04.2023 суд першої інстанції, постановивши протокольну ухвалу, залишив клопотання позивача від 10.04.2023 без розгляду на підставі ч.2 ст.207 ГПК. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що заява свідка подана позивачем до суду під час розгляду справи по суті, тобто поза межами встановленого законом процесуального строку, а причини такого пропуску не є поважними, оскільки перебували у виключній залежності від волі позивача.

95. Суд апеляційної інстанції, розглядаючи клопотання ОСОБА_1 , у якому позивач повторно просив долучити до матеріалів справи заяви свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , погодився з рішеннями суду першої інстанції, зокрема в частині питання щодо прийняття цих доказів, та не встановив обґрунтованих підстав для задоволення клопотання позивача про приєднання цих доказів на стадії апеляційного провадження.

96. Щодо повторного подання скаржником копій протоколу загальних зборів членів Кооперативу суд апеляційної інстанції зазначив, що в матеріалах справи наявна, зокрема копія протоколу загальних зборів, надана відповідачем, та яка відповідає ч.2 ст.91 ГПК. Водночас суд апеляційної інстанції врахував, що суд першої інстанції в судовому засіданні 17.04.2023 оглянув оригінал такого протоколу.

97. Щодо долучення до матеріалів справи копій актів та звукозапису судових засідань, суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені матеріали не є доказами у розумінні приписів процесуального закону, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення. До того ж, як акти, так і звукозапис судових засідань долучено місцевим господарським судом до матеріалів справи.

98. Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанції з огляду на таке.

99. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК).

100. Статтею 86 ГПК визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

101. Відповідно до частин 1, 2 ст.73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

102. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст.91 ГПК).

103. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.80 ГПК).

104. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст.80 ГПК).

105. Частинами 1, 4 ст.88 ГПК визначено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

106. Відповідно до ч.8 ст.80 ГПК докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

107. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом (ч.2 ст.207 ГПК).

108. Відповідно до частин 2, 3 ст.269 ГПК суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

109. Відповідно до сталої практики Верховного Суду докази, що підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована. При цьому докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи (постанови Верховного Суду від 13.04.2021 у справі №909/722/14 (врахована судом апеляційної інстанції), від 27.06.2023 у справі № 910/161/181/18 та інші).

110. Водночас Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22 сформувала висновок, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

111. Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі №990/102/22).

112. Частина 1 ст.43 ГПК передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

113. Згідно з ч.1 ст.2 ГПК завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

114. Однією із засад судочинства в силу приписів ст.129 Конституції України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

115. Верховний Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для долучення до матеріалів справи доказів (заяв свідків) через пропущення процесуального строку, встановленого законом, правильними, адже скаржник не довів наявність тих обставин, що об`єктивно були непереборними, не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що завадили своєчасно подати до суду докази разом з позовною заявою.

116. Водночас колегія суддів враховує, що з позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 07.11.2022, а зі заявами свідків ОСОБА_3 - більше ніж через 2 місяці (20.01.2023), ОСОБА_4 - через 5 місяців (10.04.2023). Такі обставини як пропущення позивачем процесуального строку для подання до суду доказів протягом тривалого проміжку часу та подання їх окремо вказують на недобросовісну реалізацію ОСОБА_1 своїх процесуальних прав.

117. Верховний Суд щодо повторного подання скаржником копій протоколу від 11.09.2021 №1 як додаткових доказів для їх порівняння під час дослідження обставин на стадії апеляційного провадження зазначає, що суд апеляційної інстанції правильно звернув увагу, що в матеріалах справи міститься копія протоколу загальних зборів, що відповідає ч.2 ст.91 ГПК, а оригінал такого доказу суд першої інстанції оглянув в судовому засіданні 17.04.2023. Тобто, суд першої інстанції, оглянувши оригінал протоколу від 11.09.2021 №1 та додатку №1 до нього, встановив відповідність копії вказаного протоколу, що міститься в матеріалах справи, оригіналу такого доказу, а тому Верховний Суд не вбачає в діях суду апеляційної інстанції порушень процесуального закону у вирішенні питання щодо приєднання до матеріалів справи інших копій вказаного протоколу.

118. Верховний Суд також не вважає обґрунтованими доводи скаржника щодо безпідставного відхилення судом апеляційної інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи знімку екрана (скриншоту) відеозапису (час 2:31), адже цей доказ є частиною того (відеозапису), якому суди попередніх інстанцій надали правову оцінку та виснували, що відеозапис як доказ щодо відсутності кворуму є менш вірогідним, ніж доказ, наданий відповідачем на спростування (протокол від 11.09.2021 №1 та додаток №1 до нього) такої обставини.

119. Відповідно, в судів були відсутні підстави для задоволення такого клопотання позивача.

120. Також колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що звукозаписи судових засідань, проведених судом першої інстанції, не є доказами у розумінні статей 73, 76 ГПК.

121. З огляду на викладене, Верховний Суд не встановив фактів допущення судами попередніх інстанцій порушень норм процесуального права, що б мало наслідком для унеможливлення встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

122. Отже, доводи скаржника щодо відхилення судами попередніх інстанцій клопотань про долучення до матеріалів справи доказів, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, а тому відхиляються.