УХВАЛА 10 вересня 2024 року, cправа № 922/3929/23, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К., https://reyestr.court.gov.ua/Review/121591823
ТОВ
"Будмонтажізоляція" (Позивач, субпідрядник) звернувся до суду,
оскільки ТОВ "Котлотурбопром" (Відповідач, підрядник) не виконав
зобов’язання за договором від 27.11.2020, зокрема не здійснив повну оплату за
виконані роботи, тому позивач вимагав стягнути 5,1 млн грн. заборгованості, 3%
річних та інфляційні. Відповідач заперечував, посилаючись на невиконання
позивачем обов'язку щодо надання податкових накладних, що є умовою оплати
згідно з договором. Місцевий г/с рішенням від 22.01.2024 позов задовольнив
у повному обсязі. Апеляційний г/с постановою від 18.03.2024 скасував
рішення місцевого г/с від 22.01.2024 в частині стягнення 3% річних у розмірі 10
708,72 грн та інфляційних у розмірі 91 489,57 грн та в цій частині відмовив у
позові. Суди встановили, що податкові накладні не були своєчасно зареєстровані,
проте визнали, що затримка реєстрації не є правопорушенням у сфері
господарювання, посилаючись на висновки, викладені у постановах ВС від
10.01.2024 у справі № 904/6023/19 (904/4903/22), від 07.02.2019 у справі №
913/272/18, а також у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 03.08.2018 у
справі № 917/877/17). Відповідач у касаційній скарзі просив скасувати
рішення судів нижчих інстанцій та відмовити у позові повністю, посилаючись на
принцип "pacta sunt servanda" — "договорів необхідно
дотримуватись", закріплений у статті 629 ЦК України, що відповідає правовим
висновкам, викладеним у постановах ВС від 21.03.2018 у справі № 2-1283/11, ВП
ВС від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, та об’єднаної палати КГС ВС від
23.01.2019 у справі № 355/385/17. Крім того, скаржник зазначив, що існує
необхідність відступити від правових висновків, зроблених у постанові ВС від
10.01.2024 у справі № 904/6023/19, які застосував апеляційний суд. Це потрібно
для уточнення з урахуванням спірних правовідносин, де відкладальні умови,
зокрема надання зареєстрованих податкових накладних, є істотними для оплати за
договором, особливо щодо реєстрації ПДВ як обов’язкової складової вартості
товарів чи робіт. Верховний Суд дійшов висновку про необхідність
передачі цієї справи на розгляд об`єднаної палати КГС ВС на підставі ч.2 ст.302
ГПК України.
Позиція
Верховного Суду
28. ВС
зауважує, що, ураховуючи предмет і підстави позову у цій справі (зокрема в
частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат), визначальним і ключовим для
правильного вирішення спору у цих спірних правовідносинах є встановлення
обставин щодо наявності / відсутності у відповідача обов`язку щодо оплати
виконаних позивачем робіт до моменту отримання зареєстрованих в реєстрі
податкових накладних у тому випадку, якщо договором передбачено умову
здійснення такої оплати - отримання відповідачем зареєстрованих позивачем
податкових накладних, а відтак і стягнення з відповідача на користь позивача 3
% річних та інфляційних втрат за період до реєстрації таких податкових
накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
…
50.Колегія
суддів у справі, що розглядається, враховує, що положеннями ст.3 ЦК України
регламентовано загальні засади цивільного законодавства.
51.Так,
п.3, 6 ч.1 ст.3 ЦК України, визначено, що загальними засадами цивільного
законодавства є свобода договору, справедливість, добросовісність та
розумність.
52.Частинами
1 та 3 ст.626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або
більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав
та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені
обидві сторони договору.
53.Зміст
договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені
ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного
законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України)
54.Одним
з ключових елементів цивільного права є автономія волі учасників цивільних
відносин, а тому законодавець передбачив, що сторони мають право врегулювати у
договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини,
які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від
положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний
розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного
законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо
обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх
змісту або із суті відносин між сторонами (ч.2, 3 ст. 6 ЦК України).
55.Відповідно
до ст.6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі
контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу,
інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог
розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
56.Відповідно
до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
57.Як
виснував Верховний Суд у постанові від 11.01.2024 у справі № 916/1247/23 особи
мають право вибору: використати існуючі диспозитивні норми законодавства для
регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на
власний розсуд. Цивільний договір як домовленість двох або більше сторін,
спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків,
виявляє автономію волі учасників щодо врегулювання їхніх відносин згідно з
розсудом і у межах, встановлених законом, тобто є актом встановлення
обов`язкових правил для сторін, індивідуальним регулятором їхньої поведінки.
58.Свобода
договору як одна із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини
першої статті 3 ЦК України) є межею законодавчого втручання у приватні
відносини сторін.
59.Із
встановлених обставин справи вбачається, що договір сторонами укладено в
добровільному порядку, позивач не оспорював умови цього договору в судовому
порядку та в межах здійснення провадження у цій справі у місцевому суді жодних
зауважень щодо них також не наводив.
60.Таким
чином колегія суддів вважає, що між сторонами цього спору існують договірні
стосунки на підставі укладеного договору, а тому відносини сторін мають
договірний характер і саме договір визначає, зокрема, умови оплати виконаних
робіт.
61.Крім
того, як вбачається з постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі №
910/9204/23, ухваленій у подібних правовідносинах та після подання касаційної
скарги, суд касаційної інстанції аналізував умови укладеного між сторонами
договору та підтвердив правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо
виконання позивачем умов договору, а саме щодо умов оплати товару, яка
пов`язується із реєстрацією податкових накладних.
62.Так,
у справі № 910/9204/23 суди встановили, що у пункті 6.4 договору сторони
погодили, що оплата за товар здійснюється: після його постачання та прийняття
покупцем; на 45-й банківський день з дати реєстрації постачальником податкової
накладної в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
цей строк оплати починає свій перебіг з дня реєстрації постачальником
податкової накладної в системі електронного адміністрування податку на додану
вартість, реєстрації коректної податкової накладної, якщо постачальник не
зареєстрував, несвоєчасно зареєстрував або зареєстрував з помилками податкову
накладну, незалежно від причин такої не реєстрації, не своєчасної реєстрації чи
реєстрації податкових накладних з помилками.
63.Верховний
Суд погодився із висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач
виконав усі необхідні дії для розблокування податкових накладних, і
адміністративний суд зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати
податкові накладні № 1 та № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою
їх подання, тому суди правильно виснували, що позивач виконав усі умови
договору. Відповідач зобов`язаний оплатити товар на 45-й банківський день з
дати реєстрації податкової накладної в системі електронного адміністрування
податку на додану вартість, що в конкретних правовідносинах, з огляду на
рішення суду, визначається датою подання. Верховний Суд з урахуванням умов
укладеного між сторонами договору виснував, що договір пов`язує початок відліку
45 денного строку з датою реєстрації податкової накладної в системі
електронного адміністрування податку на додану вартість (датою внесення
відомостей до реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду), а не з датою
отримання квитанції про реєстрацію податкової накладної, як помилково стверджує
скаржник.
64.З
огляду на наведе, колегія суддів бажає відступити від висновку щодо
застосування норм права, зокрема статей 173, 174 ГК України (і, відповідно,
незастосування статей 3, 6, 627 ЦК України щодо свободи договору), стосовно
того, що невиконання або неналежне виконання таких умов договору як здійснення
реєстрації податкової накладної не є правопорушенням у сфері господарювання (а
саме щодо оплати боржником товару, виконаних кредитором робіт, якщо договір
пов`язує умови (строк настання) такої оплати із реєстрацією податкових
накладних), викладеного у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №
904/6023/19 (904/4903/22) (яка, на думку колегії, є подібною до справи, що
переглядається, з урахуванням критеріїв, наведених ВП ВС у постанові від
12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20)), яка розглядалась
колегією суддів КГС, що входить до складу Судової палати для розгляду справ про
банкрутство, а тому справа № 922/3929/23 підлягає передачі на розгляд
об`єднаної палати КГС ВС.
