Суб'єктний склад спору

🔥Постанова КГС ВС від 30.01.2024 № 924/564/22:  

👨‍⚖️Суддя-доповідач: Чумак Ю. Я.

✅Поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача 

✔️33. Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах ВП ВС від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

Однак за власною ініціативою суд не може залучити до участі в справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для закриття провадження у справі. За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача (наведену правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

34. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що поняття "сторона у спорі" може не бути тотожним за змістом поняттю "сторона у процесі": сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункт 70), від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 4-376цс18, пункт 66), від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19, пункт 27), від 09.02.2021 у справі № 635/4741/17 (провадження № 14-46цс20, пункт 33.2).

Отже, належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (див. пункт 8.10 постанови ВП ВС від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

35. Вміщений в оскаржуваних рішенні та постанові висновок судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовної вимоги про визнання частково недійсною додаткової угоди № 4, пред`явленої лише до однієї зі сторін оспорюваного правочину (Товариства), не відповідає викладеним у п.57, 60 постанови ВП ВС від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 висновкам про те, що: 1) вирішуючи позовні вимоги про визнання правочину недійсним у загальному розумінні, суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню (сторонами справи мають бути всі сторони правочину), та, встановивши факт пред`явлення позову до неналежного відповідача, відсутність клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем, незалучення до участі у справі співвідповідача, суд відмовляє в задоволенні позову саме із зазначених підстав; 2) якщо під час розгляду позовних вимог про визнання правочину недійсним суд встановить, що позов пред`явлено не до всіх учасників цього правочину, тобто встановить неналежний суб`єктний склад учасників справи, суд відмовляє в задоволенні позову із зазначеної підстави або за клопотанням сторони спору здійснює заміну відповідача на належного або залучає співвідповідача.

Адже як правильно зазначив апеляційний суд, КНП "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" фактично втратило процесуальний статус позивача в справі (учасника справи) в зв`язку із попереднім залишенням апеляційним судом позову Прокурора без розгляду в частині захисту інтересів позивача-2 з мотивів відсутності підстав для представництва інтересів держави в особі Підприємства (постанова від 07.02.2023), оскільки з таким висновком суду апеляційної інстанції погодився і Верховний Суд, постанова якого (від 22.08.2023) у цій справі (в частині позовних вимог КНП "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф") є остаточною (частина 3 статті 317 ГПК України).

В зв`язку з цим колегія суддів не може не погодитися з доводами скаржника про те, що, враховуючи вимоги статті 284 ГПК України, з 07.02.2023 КНП "Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" (замовник за додатковою угодою № 4) не є учасником справи № 924/564/22, що є підставою для відмови в задоволенні позову про визнання оспорюваної угоди недійсною.

36. На зазначену постанову ВП ВС апеляційний суд хоча й послався в оскаржуваній постанові, однак помилково не врахував в повній мірі сформульовані в ній правові висновки (щодо визначення належного суб`єктного складу сторін за позовом про визнання правочину недійсним), які мають істотне значення для правильного вирішення цього спору.

37. Схожі за змістом висновки (щодо необхідності визначення усіх сторін оспорюваного правочину як належних відповідачів при вирішенні спору за позовом заінтересованої особи, яка не є стороною такого правочину) викладено в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 в справі № 670/23/18, від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18, від 01.07.2021 у справі № 542/546/19-ц та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 917/2041/20, від 26.09.2023 у справі № 910/2392/22 зі спорів, що виникли з подібних процесуальних правовідносин.

38. Пред`явлення позовної вимоги до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові та виключає необхідність Верховного Суду надавати оцінку іншим аргументам скаржника, які стосуються передусім з`ясування обставин обґрунтованості/необґрунтованості позову про визнання правочину недійсним, оскільки дослідженню вказаних обставин має передувати встановлення належного суб`єктного складу учасників спірних правовідносин (схожий за змістом висновок сформульовано в пункті 8.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/15792/20).

З огляду на наведене колегія суддів не вбачає процесуальних підстав надавати правову оцінку доводам скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій: 1) висновку щодо застосування положень п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", викладеного в постанові КАС ВС від 29.03.2019 у справі № 826/8926/17 та в постановах КГС ВС від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 13.10.2020 у справі № 912/1580/18, від 02.12.2020 у справі № 913/368/19, від 16.02.2021 у справі № 910/6790/18, від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18, від 27.07.2021 у справі № 922/2030/20, від 09.06.2022 у справі № 927/636/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22; 2) висновків щодо застосування норм пункту 3 частини 1 статті 3 та частини 1 статті 627 ЦК України, викладених у постанові ВП ВС від 25.05.2021 у справі № 149/1499/18; 3) висновку щодо застосування норми статті 629 ЦК України (щодо обов`язковості умов договору), викладеного у постанові об`єднаної палати КЦС ВС від 23.01.2019 у справі № 355/385/17; 4) висновку щодо застосування положень статті 204 ЦК України (щодо презумпції правомірності правочину), викладеного в постанові ВП ВС від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010, оскільки їх врахування має істотне значення виключно в аспекті встановлення факту відповідності/невідповідності оспорюваного правочину чинному цивільному законодавству, а зазначені вище мотиви відмови в задоволенні позову про визнання частково недійсною додаткової угоди № 4 (з підстав неналежного складу відповідачів у справі) виключають необхідність її передчасного дослідження на предмет відповідності чинному законодавству.