ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВУ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

🔥Постанова КГС ВС від 21.12.2023 № 910/12042/22, суддя-доповідач: Кролевець О.А.,   

📎https://reyestr.court.gov.ua/Review/115859011

✅Вчинені судом дії, спрямовані на належне повідомлення відповідача про розгляд справи в передбачений Конвенцією спосіб, а обов`язок з перекладу документів покладається на заінтересовану сторону, якою є позивач у справі, невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо надання документів та матеріалів по справі (перекладу позовної заяви з додатками та ухвали суду), позбавляє суд можливості забезпечити реалізацію основних засад господарського судочинства по відношенню до відповідача, який є нерезидентом та повідомити останнього про розгляд судової справи, тому суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду

✔️36. Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 № 1092/5/54, визначає порядок опрацювання доручень про вручення документів, отримання доказів, вчинення інших процесуальних дій, а також клопотань про визнання і виконання судових рішень на виконання чинних міжнародних договорів України з питань надання правової допомоги в цивільних справах. Ця Інструкція використовується у разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою.

37. Згідно з абзацами 1, 2 п. 2.1.3 зазначеної Інструкції, якщо міжнародним договором України не передбачено інше, доручення про вручення документів складається згідно з додатком 1. Також додається формуляр підтвердження про вручення документа згідно з додатком 2.

До доручення про вручення виклику до суду обов`язково додається виклик (повідомлення) про день судового розгляду, форма якого наведена в додатку 3, разом з повідомленням про гарантії особі, яка викликається, імунітету від адміністративної/кримінальної відповідальності у разі її явки до компетентного органу України, передбачені відповідним міжнародним договором. Виклик (повідомлення) про день судового розгляду друкується на чистих аркушах паперу, без штампів суду.

38. За приписами п. 2.3 Інструкції доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України.

Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України.

Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.

У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.

39. З огляду на вищенаведене, з метою належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду цієї справи, відповідно до статей 3, 5 Конвенції, Господарським судом міста Києва ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.05.2023; зобов`язано позивача в строк до 06.01.2023 надати господарському суду належним чином нотаріально завірені копії перекладу на англійську мову ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі, а також позовної заяви з доданими до неї документами у трьох примірниках для вручення TARGOVSKI RESHENIIA LTD; вирішено направити копію ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 про відкриття провадження у справі №910/12042/22 та позовну заяву з додатками болгарською мовою для вручення відповідачу в порядку, передбаченому Договором між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах, через Міністерство юстиції України до центрального органу Республіки Болгарія; запропоновано позивачу надати суду інвойси за контрактами FIP20220325 від 23.03.2022, FIP20220404 від 04.04.2022, FIP20220405 від 05.04.2022, FIP20220408 від 08.04.2022, FIP20220411 від 11.04.2022, FIP20220418 від 18.04.2022, FIP20220420 від 20.04.2022; повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, заперечення необхідно подати у строк до 14.12.2022; зупинено провадження у справі №910/12042/22 до 17.05.2023.

40. Крім того, суд першої інстанції в ухвалі попередив позивача, що у разі ненадання господарському суду без поважних причин витребуваних судом документів або нез`явлення його представника у судове засідання, позов відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України може бути залишений без розгляду.

41. У мотивувальній частині цієї ухвали суд першої інстанції вказав на необхідність зобов`язання позивача надати до суду нотаріально засвідчений переклад на болгарську мову позовної заяви, цієї ухвали про відкриття провадження у справі з метою подальшого звернення до Міністерства юстиції України для вручення таких документів TARGOVSKI RESHENIIA LTD у спосіб передбачений ст. 3 договору про правову допомогу в цивільних справах.

42. Позивачем не доведено, а судами не встановлено, що відповідач-нерезидент (його працівники) володіють українською мовою, якою складені як позовна заява у справі, так і ухвала суду, в тій мірі, яка може забезпечити можливість правильно та у повному обсязі зрозуміти зміст таких документів, з метою реалізації права на захист своїх інтересів. Вчинені судом дії, спрямовані на належне повідомлення відповідача про розгляд справи в передбачений Конвенцією спосіб.

43. Зазначена ухвала отримана позивачем 07.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492876042.

44. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: зокрема, звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

45. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2023 поновлено провадження у справі.

46. Як встановлено судом першої інстанції, позивач ні в строк встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі - до 16.01.2023, ні після його спливу, не виконав вимог ухвали щодо надання нотаріально засвідчених перекладів позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у справі №910/12042/22. Доказів поважності причин невиконання вимог суду позивачем надано не було, як і клопотань щодо продовження процесуального строку для надання витребуваних судом документів від позивача до суду не надходило.

Вказана бездіяльність позивача позбавила суд можливості вчинити дії щодо вручення відповідачу як іноземній юридичній особі документів (ухвали про відкриття провадження у справі та копії позову з додатками), що в свою чергу спричинило неможливість для відповідача у справі бути завчасно обізнаним та ознайомленим з позовними вимогами, їх підставами, документами та матеріалами справи, визначитися з правовою позицією по справі та підготувати відповідні аргументи та процесуальні документи на підтвердження своїх міркувань та заперечень.

47. Пунктом 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

48. З огляду на те, що обов`язок з перекладу документів покладається на заінтересовану сторону, якою є позивач у справі, проте невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо надання документів та матеріалів по справі (позовної заяви з додатками та ухвали суду) позбавляє суд можливості забезпечити реалізацію основних засад господарського судочинства по відношенню до відповідача, який є нерезидентом та повідомити останнього про розгляд судової справи, - суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду з посиланням на приписи п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

49. Позивач у касаційній скарзі вказує на те, що він направив місцевому господарському суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального терміну на усунення недоліків та перенесення розгляду справи № 910/12042/22 на іншу дату, 12.05.2023 та 15.05.2023, відповідно.

50. Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

51. Відповідно до ч.ч. 1 - 3 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

52. Зі змісту наведеної норми вбачається, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, відбувається за заявою заявника і суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

53. З огляду на зазначене, позивач не позбавлений був можливості звернутися до суду із заявою про продовження строку, встановленого судом, для виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.2022, до закінчення цього строку (до 06.01.2023).

54. Крім того, відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

55. Позивачем до клопотання про поновлення строку не додано нотаріально засвідчених перекладів позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у справі № 910/12042/22.

56. Частинами 1, 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

57. Позивач у касаційній скарзі вказує на те, що суд першої інстанції повинен був відкласти розгляд справи.

58. Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

59. Верховний Суд у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 вказав на те, що дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.  

Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

60. З матеріалів справи вбачається, що на дату підготовчого засідання (17.05.2023) позивач не повідомив суду причин його неявки в судове засідання. Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції зазначене клопотання позивача місцевий господарський суд отримав лише 31.05.2023.

61. Позивач у касаційній скарзі вказує на те, що не розуміє доцільності перекладу документів на англійську мову.

62. Як зазначалося вище, в мотивувальній частині ухвали Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 суд першої інстанції зазначив про необхідність зобов`язання позивача надати до суду нотаріально засвідчений переклад на болгарську мову позовної заяви, цієї ухвали про відкриття провадження у справі з метою подальшого звернення до Міністерства юстиції України для вручення таких TARGOVSKI RESHENIIA LTD у спосіб передбачений ст. 3 договору про правову допомогу в цивільних справах.

63. За приписами ст. 4 цього договору прохання про надання правової допомоги та додані документи складаються мовою запитуючої Договірної Сторони і супроводжуються засвідченим перекладом мовою запитуваної Договірної Сторони, оформленим відповідно до законодавства запитуючої Договірної Сторони.

64. Інформація з офіційного веб-сайту Гаазької конференції з міжнародного приватного права (https://www.hcch.net) свідчить про те, що Республіка Болгарія вимагає, щоб документ, який потрібно вручити, був складений або супроводжувався перекладом на болгарську мову.

65. У разі, якщо ухвала Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 в цій справі була незрозумілою і такою, що потребувала роз`яснення, позивач не позбавлений був можливості звернутися з відповідним клопотанням до місцевого господарського суду.

66. Крім того, у клопотанні про поновлення строку, в якості підстав поважності причин пропуску строку, позивач не вказував про незрозумілість ухвали місцевого господарського суду про відкриття провадження у справі.

67. Доводи позивача щодо скрутного становища відхиляються Верховним Судом, оскільки витрати з перекладу документів на стадії судового розгляду повинна нести заінтересована сторона (у даному випадку, позивач), а після розгляду справи згадані витрати розподіляються відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

68. З огляду на вище зазначене, вчинені судом дії, спрямовані на належне повідомлення відповідача про розгляд справи в передбачений Конвенцією спосіб, а обов`язок з перекладу документів покладається на заінтересовану сторону, якою є позивач у справі, невиконання позивачем вимог ухвали суду щодо надання документів та матеріалів по справі (перекладу позовної заяви з додатками та ухвали суду), позбавляє суд можливості забезпечити реалізацію основних засад господарського судочинства по відношенню до відповідача, який є нерезидентом та повідомити останнього про розгляд судової справи, тому суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

#судовапрактика #залишеннябезрозгляду #безрозгляду #врученнязакордон #процесуальніпитання 

🤗Канал ЦДСП у "Telegram": https://t.me/cdoslidzennasp